Протягом першого класу учні переважно навчаються читати вголос свідомо, правильно, плавно, по складах, переходячи наприкінці навчального року до читання цілими словами. Закладаються в цей час і навички виразного читання, особливо знайомого тексу, набуваються й певна швидкість, уміння самостійно працювати з книжкою.

 

Читання не стане потребою для дитини, як гра й спілкування з однокласниками, якщо не докласти спеціальних зусиль. Дехто скаже, що це справа вчителя й бібліотекаря. Але ж хто краще за батьків знає сина чи доньку? Як часто дитяча пам’ять роками зберігає сказане батьківське слово! Не можна нехтувати цим шляхом до дитячого серця тому, що для вас може так і залишитися таємницею внутрішній світ дитини.

Виникає запитання: що і як читати з дітьми?

Насамперед, слід самому ознайомитися зі змістом багатьох дитячих книжок. Це допоможе краще зрозуміти світ захоплень дитини. Від деяких батьків можна почути, що вони купують багато книжок, а дитина й не дивиться на них. Звичайно, вони помиляються, думаючи, що куплена ними книжка одразу має сподобатися синові чи доньці.

З боку дорослих потрібна велика увага до читання молодшого школяра. Якщо дитина тільки починає виявити інтерес до самостійного читання, купуйте їй тоненькі книжечки з великими малюнками, тому що сторінка, на якій тільки шрифт, лякає дитину. Але з кожного самостійно прочитаною сторінкою впевненість у своїх силах зростає.

Треба прагнути до того, щоб книги були різноманітні: казки, пригоди, оповідання про тварин і рослини, про школу, музику й мистецтво. Добираючи книжки, слід враховувати індивідуальні особливості, інтереси дітей.

Хлопчики часто захоплюються пригодницькою літераторою. Цей потяг до пригод цілком зрозумілий, але його треба спрямувати в потрібне русло. Слід простежити, щоб книжки пригодницького жанру не були єдиними в читанні дітей, щоб їм до рук не потрапляли книги для дорослих. Якщо дитину цікавить життя рослин і тварин, нові машини, подорожі, треба добирати книги, з яких вона могла б одержати відповідну інформацію.

У вихованні любові до книги можуть допомогти і незначні, на перший погляд, моменти. Наприклад, власна бібліотечка, поличка для книжок, можливість обмінюватися книжками з товаришами – все це сприяє зацікавленню дітей.

Найчастіше, поки дитина мала, дорослі читають їй. Але як тільки вона пішла до школи, батьки гадають, що вона може читати сама. А коли синові чи доньці мине 8-10 років, ми стаємо учасниками діалогу: «Ну, як книга?» - «Нічого, нормальна». І батьки відчувають, що між ними й дитиною – стіна нерозуміння. Щоб не трапилося подібних сцен, слід організовувати сімейне читання.

Під час цього читання мати й батько відкриваються для дитини з нового боку та й батьки розуміють, що діти подорослішали, що з ними можна говорити не тільки про оцінки. Щоб привчити дітей читати самостійно, можна використати наступні прийоми. Хтось із дорослих починає читати дитині, але на найцікавішому місці зупиняється. Захоплена подіями в книзі, з бажанням дізнатися, що відбувається далі з героями, дитина в більшості випадків читає самостійно.

Дорослі обов’язково мають запитати, про що вона прочитала, похвалити за самостійність, висловити сподівання, що тепер вона завжди читатиме самостійно. Наступту книгу можна починати читати так само.

Поступово у дитини прокинеться любов до читання. Можна розповісти захоплюючий епізод з книги. Молодший школяр запитає обов’язково: «А що далі? Розкажи , що було потім». У відповідь треба дати книгу: «Прочитай, тут знайдеш багато цікавого». Важлива атмосфера читання й слухання в родині. На вечори сімейного читання можна запрошувати друзів дітей.

Виховання любові до книги відбувається значно легше в тих родинах, де дорослі самі люблять читати, багато говорять про книги. Як починати читати книгу з дитиною? Слід привчати дітей починати читати з обкладинки й титульгної сторінки книги, де вказані прізвища автора, художника, видавництво, рік видання. Діти, як правило, не звертають уваги й не намагаються запам’ятати ці відомості про книгу. Батьки повинні терпляче вимагати від них, щоб вони запам’ятали автора й художника, назву книги.

Корисно буває перед початком читання запитати дитину, які книги цього письменника вона вже читала і що знає про нього? Трапляється, що дитина, прочитавши кілька сторінок, заглядає на останню сторінку, щоб швидше довідатися, чим закінчилось. Після цього читає не так уважно, багато пропускає. Батьки мають стежити, щоб у дитини не з’явилася така шкідлива звичка. Не слід розповідати наперед, як розвиватимуться події і чим вони закінчаться.

Слід бути терплячими, щоб не відбити у дітей бажання читати. Хай вони радіють кожному прочитаному слову, гордяться кожною перемогою.

Необхідно привчити дітей дотримуватися правил гігієни читання.

Не можна читати при слабкому освітленні.

Світло має падати зліва, і не на обличчя дитини, а на стіл, де лежить книга.

Необхідно час від часу давати відпочинок очам.

ПРАВИЛА ЧИТАЧА

1.Старайся читати вголос, не поспішай, замислюйся над змістом прочитаного.

2.Зверни увагу на те, як поводяться герої книжок, вчися в них доброго.

3.Коли закриватимеш книжку, подумай, чого вона тебе навчила.

4.Умій берегти книгу.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЯК ВИКЛИКАТИ У ДІТЕЙ ІНТЕРЕС ДО ЧИТАННЯ?

1.Читайте не більше ніж 10-15 хвилин.

2.Перш ніж читати, провітріть кімнату, приберіть зі столу предмети, які відволікають увагу.

3.Якщо дитина втомилася, зробіть фізкультпаузу.

4.Не бійтеся хвалити дитину.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ЯК ОБГОВОРЮВАТИ З ДІТЬМИ ПРОЧИТАНЕ?

1.Виясніть перед читанням чи під час читання значення незрозумілих слів.

2.Запитайте, чи сподобалося дитині прочитане. Чим? Що нового вона дізналася?

3.Попросіть дитину розповісти про головного героя, головні події.

4.Які слова й вирази запам’яталися?

5.Чого навчила книга?

6.Запропонуйте дитині намалювати малюнок до епізоду, який сподобався, вивчити уривок, якщо це вірш.