Шкільний парламент КРОК

Самоврядуванню необхідно вчити і вчитися, без належної інструментовки –

з чого починати, до чого йти – нічого, крім компенсації ідеї, не вийде.

 Суть самоврядування не в системі органів,

а в системі відносин які складаються в колективі!»

А.С.Макаренко

  З метою формування у підлітків здатності приймати відповідальні рішення, розвивати навички самоаналізу, відповідальності, творчості, виховувати почуття дружби, свідомої дисципліни, демократизму  у 1988 році у Брилівській ЗОШ І-ІІІ ступенів почав свою роботу шкільний парламент «КРОК».

     Учнівське самоврядування в школі – нелегка і водночас цікава справа. Саме вона дає змогу учням відчувати себе «справжніми господарями» в школі і разом з тим зрозуміти, наскільки це важливо – організовувати роботу, брати на себе відповідальність, приймати рішення.

     Організація учнівського самоврядування дає можливість надати учням більшої самостійності та організації колективної діяльності; надати учням реальні права та обов‘язки; відкрити справжніх лідерів, залучити їх до активної громадської діяльності, яка сприяє реалізації принципу: жодного підлеглого – усі відповідальні.

Завданням учнівського самоврядування є формування і розвиток соціально активної, гуманістично формованої особистості з глибоко усвідомлено громадською позицією, почуттям національної гідності; формування в учнів навичок самоврядування, оволодіння організаторськими уміннями.

Діяльність учнівського самоврядування має свою специфіку, яка виявляється у тому , що в цій діяльності треба враховувати не тільки вікові та організаційні можливості учнів, але й інтереси навчального закладу.

Педагогічна діяльність спрямована насамперед для створення умов для розвитку особистості учня. Виходячи з цього основна мета вчителів полягає в наданні допомоги учням щодо реалізації їхніх соціальних функцій.
Потрібно відшукати такі форми та методи виховної роботи, які б задовольнили усіх – учнів, вчителів, батьків – і дали змогу ефективно розв’язувати суперечності між колективною формою навчання та індивідуальним розвитком учнів.

Уся робота шкільного парламенту базується на трьох „китах"

Дієвість учнівського самоврядування забезпечується:

- єдиною метою керівної і керованої підсистем;

- співпрацею педагогічною і учнівського колективів;

- реальними повноваженнями органів учнівського самоврядування;

- організаційно-методичними принципами управління.

Важливою умовою ефективності педагогічного керівництва з учнівським самоврядуванням є постійний пошук цікавих та змістовних форм організаторської діяльності учнів. Основними завданнями педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є:

1. визначення системи органів учнівського самоврядування в класах (школі);
2. передавання учням досвіду організаторської роботи;
3. залучення учнів до самоуправлінської діяльності в класі та шкільному колективі;
4. надання представникам учнівського активу щоденної навчально-методичної допомоги.

Учнівське самоврядування ефективно функціонує за таких педагогічних умов:

1. усвідомлення адміністрацією школи та кожним членом учительського та батьківського колективу педагогічних можливостей дієвого учнівського самоврядування;
2. чіткий розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу щодо надання необхідної допомоги учням у процесі організації різних справ;
3. організація системи роботи органів учнівського самоврядування у межах школи (вимоги, пам’ятки, графіки навчання активу та проведення навчання лідерів, , ведучих, волонтерів тощо);
4. організація органами учнівського самоврядування системи змагання (визначення видів діяльності, з яких організовується змагання, розробка умов та критеріїв оцінювання діяльності, забезпечення гласності засобами стінної преси, випуску бюлетенів, радіогазет тощо);
5. розробка системи стимулювання, заохочення та нагородження класних колективів, творчих груп, органів учнівського самоврядування, учнів-лідерів, вчителів-консультантів тощо.

Організація та проведення виборів до органів учнівського співуправління. Безпосередня участь у їхній діяльності: засідання, обговорення проблем та шляхів їх вирішення, винесення їх на розгляд керівництва школи організаційна робота за напрямами. Залучення членів учнівської громади до комісії, що складає план роботи школи.

Профілактично-оздоровчий напрям передбачає фізичне вдосконалення, розвиток потреби у здоровому способі життя; фізичне, духовне і психологічне загартування, вироблення відповідального ставлення до свого здоров’я і формування культури сімейних і статевих відносин.

Участь у інформаційно-просвітницьких програмах із проблем попередження ВІЛ/ СНІДу, негативному прояві у молодіжному середовищі (в рамках діяльності навчального закладу або участі в проектах громадських організацій).

Самоосвіта з питань здорового способу життя та безпечної поведінки. Організація інформаційно-просвітницької роботи в середовищі однолітків: консультування, проведення тренінгів та здійснення інших видів групової навчальної роботи; організація та проведення масових заходів, присвячених здоровому способу життя (дискотек, інформаційно-розважальних програм, інтерактивних вистав, акцій); підготовка та випуск інформаційних матеріалів, присвячених цій проблемі (періодичні шкільні видання, шкільні радіопрограми, тематичні інформаційні матеріали).

Правозахисний напрям передбачає формування правової культури – прищеплення поваги до прав і свобод людини і громадянина, Конституції, державних символів; знання й дотримання у поведінці Законів України.

Екологічний напрям передбачає формування екологічної культури, особистості, залучення вихованців до активної екологічної діяльності, нетерпиме ставлення до тих, хто завдає шкоди природі.

Ініціювання створення учнівських екологічних законів та активна участь у їх роботі. Підготовка і проведення акцій та компаній, спрямованих на дослідження та охорону навколишнього середовища. Робота з озеленення території навчального закладу чи міста району (висадження дерев, кущів і квітів, допомога в оформленні).

Робота з виявлення джерел забруднення навколишнього середовища. Спільно з педагогами організація виїздів на природу, екологічних експедицій з метою вивчення природного середовища. Організація акцій, з метою пропаганди дбайливого ставлення до навколишньої природи. Розробка довгострокової шкільної програми з охорони навколишнього середовища (створення комісії з охорони навколишнього середовища).

Дозвіллєвий напрям передбачає організацію змістовного дозвілля дітей і молоді з урахуванням їх інтересів на основі ініціативи та самодіяльності виховання.

Проведення свят, вечорів, розважальних заходів, дискотек, змагань, КВК, конкурсів, шкільних рейтингів.

Спортивний напрям передбачає утвердження здорового способу життя, повноцінний фізичний розвиток особистості.

Профорієнтаційний напрям передбачає розвиток і закріплення в учнів інтересу до обраної професії, професійного мислення.

Формування особистості майбутнього кваліфікованого робітника, для якого характерні почуття господаря, бажання працювати на користь суспільству, примножувати трудові традиції рідного краю.

Організація Дня вищої освіти.

Розглянуті напрями учнівського самоврядування тісно взаємопов’язані доповнюють один одного, мають самостійне теоретико-методологічне значення.

Разом з тим, усі вони утворюють цілісну систему учнівського самоврядування.

Особливості розвитку учнівського самоврядування

Одним з основних принципів освіти є поєднання державного управління і громадського самоврядування. Самоврядування закладів освіти передбачає їх право на самостійне планування роботи, вирішення питань «навчально-виховної», науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської.

Як невід’ємна складова частина системи самоврядування в освіті учнівське самоврядування є одним з найважливіших факторів формулювання в учнів умінь і навичок керівництва демократичними процесами, що відбувається в державі.

Особливість учнівського самоврядування полягає в тому, що це - реальний безперервний процес дедалі ширшого залучення учнів до громадських справ, це самостійно організована школярами діяльність (планування, усвідомлення мети, виконання, оцінка результатів).

Членами шкільного парламенту є всі голови секторів 5-11 класів.

Шкільний парламент очолюють президент та його заступник.

Загалом  у шкільному парламенті працюють  12 секторів. Голови секторів обираються на початку року.

Кожний сектор шкільного парламенту має вчителя-консультанта (модератора).